Для цілей цього
Закону наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
асоціація
власників жилих будинків (далі — асоціація) — юридична особа, створена для
представлення спільних інтересів об’єднань;
допоміжні
приміщення багатоквартирного будинку — приміщення, призначені для забезпечення
експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові
клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні,
кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів,
вентиляційні камери та інші технічні приміщення);
житловий комплекс
— єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в
установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його
частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний
майновий комплекс;
загальне майно
— частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися
згідно з їх призначенням на умовах, визначених у статуті об’єднання (кладові,
гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо);
конструктивні
елементи багатоквартирного будинку — частини споруди, які забезпечують її
цілісність та необхідні технічні умови функціонування (фундамент, несучі стіни,
міжповерхові перекриття, сходові марші, конструкції даху, покрівля, в’їзна
група тощо);
нежиле
приміщення — приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не
відноситься до житлового фонду і є самостійним об’єктом цивільно-правових
відносин;
неподільне
майно — неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини
допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання
будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку;
об’єднання
співвласників багатоквартирного будинку (далі — об’єднання) — юридична особа,
створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління,
утримання і використання неподільного та загального майна;
прибудинкова
територія — територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на
право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для
обслуговування багатоквартирного будинку;
технічне
обладнання багатоквартирного будинку — інженерні комунікації та технічні
пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та
безпечної експлуатації квартир (загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо-,
електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної
безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів,
центральних розподільних щитів електропостачання, елеваторних вузлів, а також
елементи благоустрою території);
уповноважена
особа власника — фізична або юридична особа, яка має оформлене у встановленому
порядку доручення власника представляти його інтереси відповідно до доручення
та в межах, визначених законом;
управитель —
юридична особа, яка здійснює управління неподільним та загальним майном
житлового комплексу за дорученням власника (власників) майна і забезпечує його
належну експлуатацію.