( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 30, ст.283 )
{ Вводиться в дію Постановою ВР N 75/94-ВР від 01.07.94, ВВР, 1994, N 30, ст.284 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами N 783-XIV ( 783-14 ) від 30.06.99, ВВР, 1999, N 34, ст.274 N 2509-IV ( 2509-15 ) від 05.04.2005, ВВР, 2005, N 20, ст.278 N 3260-IV ( 3260-15 ) від 22.12.2005, ВВР, 2006, N 15, ст.126 N 3421-IV ( 3421-15 ) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.199 }
Цей Закон визначає правові, економічні, соціальні таекологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об’єднаньта організацій, розташованих на території України, а також длягромадян.
У цьому Законі вживаються такі поняття:
«енергозбереження» — діяльність (організаційна, наукова,практична, інформаційна), яка спрямована на раціональневикористання та економне витрачання первинної та перетвореноїенергії і природних енергетичних ресурсів в національномугосподарстві і яка реалізується з використанням технічних,економічних та правових методів;
«енергозберігаюча політика» — адміністративно-правове іфінансово-економічне регулювання процесів видобування, переробки,транспортування, зберігання, виробництва, розподілу тавикористання паливно-енергетичних ресурсів з метою їхраціонального використання та економного витрачання;
«паливно-енергетичні ресурси» — сукупність всіх природних іперетворених видів палива та енергії, які використовуються внаціональному господарстві;
«раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів» -досягнення максимальної ефективності використанняпаливно-енергетичних ресурсів при існуючому рівні розвитку технікита технології і одночасному зниженні техногенного впливу нанавколишнє природне середовище;
«економія паливно-енергетичних ресурсів» — відноснескорочення витрат паливно-енергетичних ресурсів, що виявляється узниженні їх питомих витрат на виробництво продукції, виконанняробіт і надання послуг встановленої якості;
енергоефективні продукція, технологія, обладнання — продукціяабо метод, засіб її виробництва, що забезпечують раціональневикористання паливно-енергетичних ресурсів порівняно з іншимиваріантами використання або виробництва продукції однаковогоспоживчого рівня чи з аналогічними техніко-економічнимипоказниками; ( Абзац восьмий преамбули в редакції Закону N 3260-IV( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
енергозберігаючі (енергоефективні) заходи — заходи,спрямовані на впровадження та виробництво енергоефективнихпродукції, технологій та обладнання; ( Абзац дев’ятий преамбули вредакції Закону N 3260-IV ( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
енергоефективний проект — проект, спрямований на скороченняенергоспоживання, а саме: реконструкція мереж і систем постачання,регулювання і облік споживання води, газу, теплової та електричноїенергії, модернізація огороджувальних конструкцій та технологійвиробничих процесів; ( Преамбулу доповнено абзацом згідно ізЗаконом N 3260-IV ( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
енергетичний аудит (енергетичне обстеження) — визначенняефективності використання паливно-енергетичних ресурсів тарозроблення рекомендацій щодо її поліпшення; ( Преамбулу доповненоабзацом згідно із Законом N 3260-IV ( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
менеджмент з енергозбереження — система управління,спрямована на забезпечення раціонального використання споживачамипаливно-енергетичних ресурсів; ( Преамбулу доповнено абзацомзгідно із Законом N 3260-IV ( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
норми питомих витрат палива та енергії — регламентованавеличина питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для даноговиробництва, процесу, даної продукції, роботи, послуги;( Преамбулу доповнено абзацом згідно із Законом N 3260-IV( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів — втратапаливно-енергетичних ресурсів поза технологічними процесами (виднераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів);( Преамбулу доповнено абзацом згідно із Законом N 3260-IV( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів -систематичне, без виробничої потреби, не зумовлене вимогамитехнічної безпеки недовантаження або використання на холостомуходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- ітеплоустаткування; систематична втрата стисненого повітря, води ітепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів,теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючогоустаткування; недотримання вимог нормативної та проектноїдокументації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об’єктів, якепризводить до зниження теплового опору огороджувальнихконструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон (виднераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів);( Преамбулу доповнено абзацом згідно із Законом N 3260-IV( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичнихресурсів — прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, їхмарнотратне витрачання та використання паливно-енергетичнихресурсів понад показники питомих витрат, визначених системоюстандартів, а до введення в дію системи стандартів — нормамипитомих витрат палива та енергії; ( Преамбулу доповнено абзацомзгідно із Законом N 3260-IV ( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
«вторинні енергетичні ресурси» — енергетичний потенціалпродукції, відходів, побічних і проміжних продуктів, якийутворюється в технологічних агрегатах (установках, процесах) і невикористовується в самому агрегаті, але може бути частково абоповністю використаний для енергопостачання інших агрегатів(процесів);
«нетрадиційні та поновлювані джерела енергії» — джерела, щопостійно існують або періодично з’являються в навколишньомуприродному середовищі у вигляді потоків енергії Сонця, вітру,тепла Землі, енергії морів, океанів, річок, біомаси.
Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Завдання законодавства про енергозбереження
Метою законодавства про енергозбереження є регулюваннявідносин між господарськими суб’єктами, а також між державою іюридичними та фізичними особами у сфері енергозбереження,пов’язаної з видобуванням, переробкою, транспортуванням,зберіганням, виробленням та використанням паливно-енергетичнихресурсів, забезпечення заінтересованості підприємств, організаційта громадян в енергозбереженні, впровадженні енергозберігаючихтехнологій, розробці і виробництві менш енергоємних машин татехнологічного обладнання, закріплення відповідальності юридичнихі фізичних осіб у сфері енергозбереження.
Стаття 2. Законодавство України про енергозбереження
Відносини у сфері енергозбереження на території Українирегулюються цим Законом, іншими актами законодавства України.
Стаття 3. Основні принципи державної політики енергозбереження
Основними принципами державної політики у сферіенергозбереження є:
а) створення державою економічних і правових умовзаінтересованості в енергозбереженні юридичних та фізичних осіб;
б) здійснення державного регулювання діяльності у сферіенергозбереження на основі застосування економічних,нормативно-технічних заходів управління;
в) пріоритетність вимог енергозбереження при здійсненнігосподарської, управлінської або іншої діяльності, пов’язаної звидобуванням, переробкою, транспортуванням, зберіганням,виробленням та використанням паливно-енергетичних ресурсів;
г) наукове обгрунтування стандартизації у сферіенергозбереження та нормування використання паливно-енергетичнихресурсів, необхідність дотримання енергетичних стандартів танормативів при використанні палива та енергії;
д) створення енергозберігаючої структури матеріальноговиробництва на основі комплексного вирішення питань економії таенергозбереження з урахуванням екологічних вимог, широкоговпровадження новітніх енергозберігаючих технологій;
е) обов’язковість державної експертизи з енергозбереження;( Пункт «е» статті 3 із змінами, внесеними згідно із ЗакономN 3260-IV ( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
є) популяризація економічних, екологічних та соціальнихпереваг енергозбереження, підвищення громадського освітнього рівняу цій сфері;
ж) поєднання методів економічного стимулювання та фінансовоївідповідальності з метою раціонального використання та економноговитрачання паливно-енергетичних ресурсів;
з) встановлення плати за прямі втрати і нераціональневикористання паливно-енергетичних ресурсів;
и) вирішення проблем енергозбереження у поєднанні зреалізацією енергетичної програми України, а також на основіширокого міждержавного співробітництва;
і) стимулювання раціонального використанняпаливно-енергетичних ресурсів шляхом комбінованого виробництваелектричної та теплової енергії (когенерації); ( Статтю 3доповнено пунктом «і» згідно із Законом N 2509-IV ( 2509-15 ) від05.04.2005 )
ї) поступовий перехід до масового застосування приладівобліку та регулювання споживання паливно-енергетичних ресурсів;( Статтю 3 доповнено пунктом «ї» згідно із Законом N 3260-IV( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
й) обов’язковість визначення постачальниками і споживачамиобсягу відпущених паливно-енергетичних ресурсів за показаннямиприладів обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів у разі їхнаявності; ( Статтю 3 доповнено пунктом «й» згідно із ЗакономN 3260-IV ( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
к) запровадження системи енергетичного маркуванняелектрообладнання побутового призначення. ( Статтю 3 доповненопунктом «к» згідно із Законом N 3260-IV ( 3260-15 ) від22.12.2005 )
Стаття 4. Об’єкти правового регулювання відносин у сфері енергозбереження
Об’єктами правового регулювання законодавства проенергозбереження є відносини у сфері функціонування енергетичногогосподарства України, проектування, створення та впровадженнянаукових та конструкторських розробок, пов’язаних з підвищеннямефективності використання палива та енергії, інформаційногозабезпечення народного господарства та населення з проблеменергозбереження, а також у сфері управління та контролю завикористанням паливно-енергетичних ресурсів.
Стаття 5. Суб’єкти правового регулювання відносин у сфері енергозбереження
Суб’єктами правового регулювання відносин у сферіенергозбереження є юридичні та фізичні особи, в результатідіяльності яких здійснюються:
проведення енергозберігаючої політики та заходів щодоенергозбереження в усіх галузях народного господарства -промисловості, транспорті, будівництві, сільському господарствітощо, соціальній сфері та побуті, а також у сфері міждержавного таміжнародного співробітництва;
видобування, переробка, транспортування, виробництво,зберігання та використання всіх видів палива, теплової таелектричної енергії, інших ресурсів природного чи штучногопоходження в частині використання паливно-енергетичних ресурсів;( Абзац третій статті 5 із змінами, внесеними згідно із ЗакономN 3260-IV ( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
проведення енергетичного аудиту; ( Статтю 5 доповнено абзацомзгідно із Законом N 3260-IV ( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
виробництво та поставка енергетичного та енергоспоживаючогообладнання, машин, механізмів, конструкційних, будівельнихматеріалів та іншої продукції, приладів обліку, контролю ірегулювання витрачання енергоресурсів;
науково-дослідні, проектно-конструкторські, експертні,спеціалізовані, монтажні, налагоджувальні, ремонтні та інші видиробіт і послуг, пов’язані з підвищенням ефективності використаннята економії паливно-енергетичних ресурсів;
роботи, пов’язані з розвитком і використанням нетрадиційнихпоновлюваних джерел енергії, вторинних енергетичних ресурсів,процесів заміщення дефіцитних видів палива;
визначення пріоритетних напрямів екологічно чистої енергетикиі створення нових джерел енергії та видів палива;
інформаційне забезпечення народного господарства та населенняз проблем енергозбереження і використання нових джерел енергії тавидів палива;
створення ефективних систем управління та засобів контролю заенергозбереженням.
Стаття 6. Державні цільові та інші програми енергозбереження{ Назва статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3421-IV( 3421-15 ) від 09.02.2006 }
Для проведення ефективної цілеспрямованої діяльності державищодо організації та координації дій у сфері енергозбереженнярозробляються та приймаються державні цільові, регіональні,місцеві та інші програми. { Частина перша статті 6 із змінами,внесеними згідно із Законом N 3421-IV ( 3421-15 ) від 09.02.2006 }
Порядок та умови розробки державних цільових програменергозбереження визначаються Кабінетом Міністрів України.{ Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із ЗакономN 3421-IV ( 3421-15 ) від 09.02.2006 }
Стаття 7. Освіта і виховання у сфері енергозбереження
Виховання ощадливого ставлення до використанняпаливно-енергетичних ресурсів забезпечується шляхом навчання іширокої популяризації та пропаганди економічних, екологічних ісоціальних переваг енергозбереження.
Знання у сферах енергозбереження та екології є обов’язковимидля всіх посадових осіб, діяльність яких пов’язана з використаннямпаливно-енергетичних ресурсів.
Навчальні заклади включають до навчальних програм відповіднікурси з питань енергозбереження.
Стаття 8. Наукові дослідження
Держава забезпечує умови для проведення систематичнихкомплексних досліджень у сфері енергозбереження для розробкинаукових основ створення новітніх енергозберігаючих процесів ітехнологій.
Стаття 9. Управління у сфері енергозбереження
Управління у сфері енергозбереження спрямоване назабезпечення потреб народного господарства та населення України впаливі, тепловій та електричній енергії на основі раціональноговикористання енергоресурсів, скорочення всіх видів втратпаливно-енергетичних ресурсів, здійснення функцій державноїекспертизи з енергозбереження, контролю, прогнозування,інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності. ( Частинаперша статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3260-IV( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
Державне управління в сфері енергозбереження здійснює КабінетМіністрів України та уповноважений ним орган.
Р о з д і л II
ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
Стаття 10. Мета і завдання економічного механізму
Метою впровадження економічного механізму енергозбереження вгосподарчу практику є інтенсифікація та розширення процесівенергозбереження в умовах становлення та розвитку ринковихвідносин в економіці.
Завданням економічного механізму енергозбереження єстимулювання раціонального використання та економіїпаливно-енергетичних ресурсів, створення виробництва і широкогозастосування енергетично ефективних технологічних процесів,обладнання та матеріалів.
Стаття 11. Економічні заходи для забезпечення енергозбереження
Економічні заходи для забезпечення енергозбереженняпередбачають:
а) комплексне застосування економічних важелів та стимулівдля орієнтації управлінської, науково-технічної і господарськоїдіяльності підприємств, установ та організацій на раціональневикористання і економію паливно-енергетичних ресурсів;
б) визначення джерел і напрямів фінансуванняенергозбереження;
в) створення бази для реалізації економічних заходівуправління енергозбереженням у вигляді системи державнихстандартів, які містять показники питомих витратпаливно-енергетичних ресурсів для основних енергоємних видівпродукції та технологічних процесів в усіх галузях народногогосподарства;
г) використання системи державних стандартів у сферіенергозбереження при визначенні розмірів надання економічних пільгта застосування економічних санкцій;
д) введення відрахувань від вартості фактично використанихпідприємствами паливно-енергетичних ресурсів;
е) введення плати за нераціональне використанняпаливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін татарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодовитрат, встановлених стандартами;
є) застосування економічних санкцій за марнотратне витрачанняпалива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентноїдіяльності працюючих;
ж) надання юридичним і фізичним особам субсидій, дотацій,податкових, кредитних та інших пільг для стимулювання розробок,впровадження патентних винаходів та використання енергозберігаючихтехнологій, обладнання і матеріалів;
з) матеріальне стимулювання колективів та окремих робітниківза ефективне використання та економію паливно-енергетичнихресурсів, впровадження розробок, захищених патентом.
Стаття 12. Фінансування заходів щодо економії та раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів
Джерелами фінансування заходів щодо раціональноговикористання і економії паливно-енергетичних ресурсів є фонденергозбереження, власні та позикові кошти підприємств, установ іорганізацій, Державний бюджет України, місцеві бюджети, а такожінші джерела.
( Стаття 13 втратила чинність на підставі Закону N 783-XIV ( 783-14 ) від 30.06.99 — редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом про Державний бюджет України на 2000 рік )
Стаття 14. Напрями використання фондів енергозбереження
Кошти фондів енергозбереження використовуються дляфінансування заходів щодо раціонального використання та економіїпаливно-енергетичних ресурсів, включаючи науково-дослідні тапроектно-конструкторські роботи у сфері енергозбереження, дольовуучасть у здійсненні програм структурної перебудови економіки,спрямованої на енергозбереження, розробку та впровадженняенергозберігаючих технологій та обладнання, надання кредитнихпільг і субсидій для розробки і реалізації енергозберігаючихзаходів і програм.
Кошти фондів енергозбереження використовуються також длярозвитку нетрадиційної енергетики, проведення державноїенергетичної експертизи, організації підготовки та перепідготовкикадрів, розробки енергетичних стандартів, норм і нормативів,участі в оснащенні підприємств засобами обліку, контролю тауправління енерговикористанням.
( Частину третю статті 14 виключено на підставі ЗаконуN 3260-IV ( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
Стаття 15. Взаємна економічна відповідальність постачальників і споживачів паливно-енергетичних ресурсів
Економічні заходи для забезпечення енергозбереженнягрунтуються на принципі взаємної економічної відповідальності іпередбачають:
а) компенсаційні виплати та відшкодування збитків споживачампаливно-енергетичних ресурсів у разі невиконання договірних умовпаливо- та енергопостачальними установами;
б) відшкодування збитків постачальникам паливно-енергетичнихресурсів у разі невиконання договірних умов споживачами;
в) обов’язок постачальника енергії щодо обов’язковогоприйняття заявок споживача на приєднання навантаження тазбільшення енергоспоживання з правом постачальника встановлюватидоговірні ціни на приєднувану потужність та використовувануенергію, що перевищують його виробничі можливості;
г) право споживача енергії на отримання компенсаційних виплатвід постачальника в разі примусового обмеження фактичновикористовуваної споживачем потужності.
Стаття 16. Стимулювання енергозбереження
Стимулювання енергозбереження здійснюється шляхом:
а) надання податкових пільг підприємствам — виробникаменергозберігаючого обладнання, техніки і матеріалів, засобіввимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичнихресурсів;
б) надання податкових пільг підприємствам, які використовуютьустаткування, що працює на нетрадиційних та поновлюваних джерелахенергії;
в) пріоритетного кредитування заходів щодо забезпеченняраціонального використання та економії паливно-енергетичнихресурсів.
Пріоритетному кредитуванню підлягають енергозберігаючізаходи, що вживаються згідно з рекомендаціями територіальнихорганів державної енергетичної інспекції, включаючи витрати нанауково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки,виготовлення дослідних зразків та експериментальних установок,впровадження у виробництво високоефективних технологічнихпроцесів, обладнання та матеріалів.
Придбання з ініціативи підприємств — споживачівпаливно-енергетичних ресурсів енергозберігаючих технологій,обладнання, матеріалів, засобів вимірювання, контролю тауправління витратами паливно-енергетичних ресурсів, а такожінвестиції в будівництво енергозберігаючих об’єктів кредитуютьсяна пільгових умовах за наявності відповідного експертного висновкуорганів управління енергозбереженням. Розмір зниження відсотковоїставки залежить від енергетичної ефективності впровадженняенергозберігаючих заходів. Компенсація збитків кредитних установвід зменшення позикового відсотка проводиться за рахунок коштівфонду енергозбереження;
г) встановлення підвищених норм амортизації енергозберігаючихосновних фондів.
Перелік видів енергозберігаючого обладнання та нормамортизаційних відрахувань для зменшення оподатковуваногорозрахункового доходу (прибутку) встановлюється КабінетомМіністрів України;
д) цільових державних та інших субсидій і безповоротногоасигнування на виконання пошукових науково-дослідних робіт у сферіенергозберігаючих технологій і нетрадиційних видів енергії, навиробництво та освоєння нових видів енергозберігаючої техніки татехнології.
Розміри податкових, кредитних та інших пільг встановлюютьсязгідно з законодавством України.
Стаття 17. Економічні санкції за марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів
Економічні санкції накладаються на юридичних та фізичних осібза:
а) марнотратне витрачання та прямі втратипаливно-енергетичних ресурсів;
б) несвоєчасне проведення експертного обстеження використанняпаливно-енергетичних ресурсів, за їх споживання понад показникипитомих витрат, визначених системою стандартів, а до введеннясистеми стандартів у дію — нормами питомих витрат енергоресурсів,а також за невідповідність показників когенераційних установоккваліфікаційним показникам; ( Пункт «б» частини першої статті 17із змінами, внесеними згідно із Законом N 2509-IV ( 2509-15 ) від05.04.2005 )
в) невиконання чи несвоєчасне виконання приписів органівдержавного управління енергозбереженням щодо усунення фактівмарнотратного витрачання паливно-енергетичних ресурсів. ( Пункт»в» частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 3260-IV ( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
Розміри економічних санкцій встановлюються згідно ззаконодавством України.
Р о з д і л III
СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА НОРМУВАННЯ У СФЕРІ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
Стаття 18. Завдання стандартизації у сфері енергозбереження
Стандартизація у сфері енергозбереження проводиться длявстановлення комплексу обов’язкових норм, правил, вимог щодораціонального використання та економії паливно-енергетичнихресурсів. Стандарти у сфері енергозбереження є основою длязастосування економічних санкцій за нераціональне використанняпаливно-енергетичних ресурсів, виробництво енергетичнонеефективного обладнання та матеріалів.
Стаття 19. Енергетичні стандарти
Державні енергетичні стандарти є обов’язковими для виконання.Вони визначають основні терміни та поняття,організаційно-методичні основи енергозбереження, раціональніпитомі витрати паливно-енергетичних ресурсів, методи визначенняпотреб в енергії, сертифікації об’єктів відповідно до вимогенергозбереження, методи збирання та обробки інформації провитрати паливно-енергетичних ресурсів, вимоги доенергозберігаючих технологій і енергозберігаючого обладнання,вимоги до вторинних енергетичних ресурсів, нетрадиційних іпоновлюваних джерел енергії.
Стаття 20. Норми та нормативи витрат паливно-енергетичних ресурсів
Норми і нормативи витрат паливно-енергетичних ресурсів вобов’язковому порядку включаються в енергетичні паспортиобладнання, режимні карти, технологічні інструкції та інструкції зексплуатації, а також у технічні умови та паспорти на всі видимашин і механізмів, що споживають паливно-енергетичні ресурси.
На період до введення в дію систем енергетичних стандартівдопускається застосування прогресивних норм і нормативів витратпаливно-енергетичних ресурсів.
Порядок установлення норм питомих витрат палива та енергіївизначається Кабінетом Міністрів України. ( Статтю 20 доповненочастиною згідно із Законом N 3260-IV ( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
Контроль за дотриманням нормативів витратпаливно-енергетичних ресурсів здійснюється уповноваженим на теКабінетом Міністрів України органом.
Р о з д і л IV
ДЕРЖАВНА ЕКСПЕРТИЗА З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АУДИТ
( Назва розділу IV в редакції Закону N 3260-IV ( 3260-15 ) від22.12.2005 )
Стаття 21. Обов’язковість державної експертизи з енергозбереження
Державна експертиза з енергозбереження — система заходів щодовстановлення відповідності показників об’єктів експертизи, якіхарактеризують використання паливно-енергетичних ресурсів, вимогамнормативно-правових актів та нормативно-технічних документів усфері енергозбереження. ( Статтю 21 доповнено частиною згідно ізЗаконом N 3260-IV ( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
Проведення державної експертизи з енергозбереження єобов’язковим у процесі правотворчої, інвестиційної, управлінськоїта іншої діяльності, пов’язаної з видобуванням, переробкою,транспортуванням, зберіганням, виробництвом та споживаннямпаливно-енергетичних ресурсів.
Стаття 22. Об’єкти державної експертизи з енергозбереження
( Назва статті 22 із змінами, внесеними згідно із ЗакономN 3260-IV ( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
Державній експертизі з енергозбереження підлягають: ( Абзацперший статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3260-IV( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
а) проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил,проекти розвитку галузей народного господарства, територіальнихсхем енергозабезпечення, інша передпланова та передпроектнадокументація;
б) енерготехнологічна частина техніко-економічнихобгрунтувань і проектів будівництва нових та розширення(реконструкції, технічного переобладнання, модернізації) діючихоб’єктів та підприємств з річним споживанням паливно-енергетичнихресурсів у тисячу і більше тонн у перерахунку на умовне паливо;
в) проекти інструктивно-методичних та нормативно-технічнихактів, будівельні норми і правила, документація на створення тапридбання нової енергоємної техніки, технології і матеріалів, іншідокументи і матеріали, що регламентують всі види діяльності усфері енергозбереження.
Стаття 23. Державна експертиза з енергозбереження
Основними завданнями державної експертизи з енергозбереженняє:
а) визначення відповідності управлінської, інвестиційної таіншої діяльності цілям енергозбереження;
б) встановлення відповідності передпроектних, передпланових,проектних та інших рішень вимогам законодавства проенергозбереження, діючим енергетичним стандартам і нормам;
в) підготовка експертних висновків, пов’язаних із програмамиі проектами у сфері енергоспоживання та енергозбереження.
До проведення державної експертизи з енергозбереження можутьзалучатися відповідні органи виконавчої влади, державнінауково-дослідні, проектно-конструкторські, інші установи,організації та підприємства, представники громадськості, експертиміжнародних організацій. ( Частина друга статті 23 із змінами,внесеними згідно із Законом N 3260-IV ( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
Державна експертиза з енергозбереження здійснюєтьсяуповноваженим на те Кабінетом Міністрів України органом.
Стаття 24. Обов’язковість виконання розпоряджень і висновків державної експертизи з енергозбереження
Висновки державної експертизи з енергозбереження повиннівраховувати нормативи галузевих стандартів, приведених увідповідність з вимогами цього Закону, і є обов’язковими длявиконання.
Негативний висновок державної експертизи з енергозбереження єпідставою для переробки програм і проектів та усунення недоліків уне прийнятих в експлуатацію будівлях, спорудах або інженернихоб’єктах згідно з висновками експертизи. Позитивний висновокдержавної експертизи з енергозбереження є підставою длязадоволення подання споживача енергоресурсів щодо отриманнясубсидій, податкових і фінансово-кредитних пільг за рахунок коштівфонду енергозбереження. ( Частина друга статті 24 із змінами,внесеними згідно із Законом N 3260-IV ( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
Спірні питання, які випливають з висновків державноїекспертизи з енергозбереження, вирішуються відповідно до чинногозаконодавства.
Стаття 24-1. Енергетичний аудит
Енергетичний аудит проводиться з метою:
визначення шляхів раціонального використанняпаливно-енергетичних ресурсів, уникнення необґрунтованих витрат напроведення енергозберігаючих заходів;
здійснення енергозберігаючих заходів та запровадженняменеджменту з енергозбереження;
установлення обґрунтованих обсягів споживанняпаливно-енергетичних ресурсів;
визначення відповідності фактичних питомих витратпаливно-енергетичних ресурсів нормам питомих витрат, установлениму порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
надання висновків щодо ефективності використанняпаливно-енергетичних ресурсів у разі поширення на цих споживачівдії економічного механізму енергозбереження.
Порядок проведення енергетичного аудиту встановлюєтьсязаконом.
( Закон доповнено статтею 24-1 згідно із Законом N 3260-IV( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
Р о з д і л V
КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЦЬОГО ЗАКОНУ
Стаття 25. Завдання контролю у сфері енергозбереження
Завданням контролю у сфері енергозбереження є забезпеченнядодержання норм законодавства про енергозбереження всімадержавними органами, юридичними та фізичними особами.
Стаття 26. Державний контроль у сфері енергозбереження
Державний контроль у сфері енергозбереження здійснюєтьсяДержавною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком,встановленим Кабінетом Міністрів України. ( Частина перша статті26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3260-IV ( 3260-15 )від 22.12.2005 )
Державному контролю підлягає енергетичне господарство, щовключає всі підприємства і установи по отриманню, переробці,перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використаннюпаливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України,окремі споруди та інженерні об’єкти інших підприємств і установ,які використовуються для зазначених цілей. ( Частина друга статті26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3260-IV ( 3260-15 )від 22.12.2005 )
Державному контролю також підлягає правильність таефективність використання цільових коштів, виділених з фондуенергозбереження для вжиття заходів щодо раціональноговикористання та економного витрачання паливно-енергетичнихресурсів.
Повноваження, порядок атестації посадових осіб, якіздійснюють державний контроль у сфері енергозбереження, зразки їхпосвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України. Посадовіособи, які здійснюють контроль у сфері енергозбереження, несутьвідповідальність за перевищення повноважень та неправомірністьсвоїх дій відповідно до закону. ( Статтю 26 доповнено частиноюзгідно із Законом N 3260-IV ( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
Порядок здійснення державного контролю у сферіенергозбереження визначається цим Законом та чинним законодавствомУкраїни.
Стаття 27. Відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження
Порушення законодавства про енергозбереження тягне за собоювстановлену цим Законом, а також чинним законодавством Українидисциплінарну, адміністративну або цивільну відповідальність.
Відповідальність за порушення законодавства проенергозбереження несуть особи, винні у:
а) невиконанні вимог щодо підтримання та підвищеннятехнічного рівня енерговикористовуючого обладнання та системенергопостачання;
б) відмові від надання своєчасної повної інформації, а такожфальсифікації даних обліку та звітності щодо енергозбереження;
в) порушенні вимог законодавства України під час проведеннядержавної експертизи з енергозбереження, у тому числі у поданнісвідомо неправдивих експертних висновків; ( Пункт «в» частинидругої статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3260-IV( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
г) невиконанні вимог державної експертизи з енергозбереження;( Пункт «г» частини другої статті 27 із змінами, внесеними згідноіз Законом N 3260-IV ( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
д) фінансуванні, будівництві та впровадженні у виробництвонових технологій та обладнання, які не відповідають вимогаменергетичних стандартів і не мають позитивного висновку державноїекспертизи з енергозбереження; ( Пункт «д» частини другої статті27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3260-IV ( 3260-15 )від 22.12.2005 )
е) порушенні встановлених вимог енергозбереження під часпроектування, будівництва, реконструкції, введення в дію,експлуатації підприємств, споруд, транспортних засобів та іншихоб’єктів;
є) використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичнимперевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенніінших вимог щодо раціонального використання та ощадливоговитрачання паливно-енергетичних ресурсів; ( Пункт «є» частинидругої статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3260-IV( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
ж) порушенні строків внесення платежів за нераціональневикористання паливно-енергетичних ресурсів;
з) невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державнийконтроль в галузі енергозбереження, а також у створенні перешкоддля нормальної роботи представників цих органів.
Законодавством України також може бути встановленовідповідальність і за інші порушення законодавства проенергозбереження.
Юридичні і фізичні особи повинні відшкодувати збитки,заподіяні ними внаслідок порушень законодавства проенергозбереження, в порядку та розмірах, встановленихзаконодавством України.
Р о з д і л VI
МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ У СФЕРІ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
Стаття 28. Участь України у міжнародному співробітництві у сфері енергозбереження
Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сферіенергозбереження на державному та громадському рівнях відповіднодо законодавства України та міжнародного права.
Якщо міжнародними договором, укладеним Україною, встановленоінші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України проенергозбереження, то застосовуються правила міжнародного договору.( Частина друга статті 28 із змінами, внесеними згідно із ЗакономN 3260-IV ( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
Україна вживає заходів до розвитку та зміцнення міжнародногоспівробітництва з іншими державами у сфері енергозбереження та урамках діяльності ООН і організацій, що входять до її системи,інших урядових і неурядових міжнародних організацій щодо розвиткуенергетики та енергозбереження.
Стаття 29. Обов’язок іноземних юридичних осіб, іноземців та осіб без громадянства щодо додержання законодавства України про енергозбереження
( Назва статті 29 із змінами, внесеними згідно із ЗакономN 3260-IV ( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
Іноземні юридичні особи, іноземці та особи без громадянствазобов’язані додержувати на території України вимог цього Закону,інших законодавчих актів, що регулюють відносини у сферіенергозбереження, та несуть відповідальність за їх порушеннявідповідно до законодавства України.
( Стаття 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3260-IV( 3260-15 ) від 22.12.2005 )
Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 1 липня 1994 року N 74/94-ВР
Посилання на джерело: офіційний веб-сайт Верховної Ради України
